Чорнопотоцька

В.П.Коржик

«ЧОРНОПОТОЦЬКА». Заставнівський район, с.с.Юрківці - Погорилівка. Покутсько-Буковинська карстова область, Заставнівський спелеокарстовий (СК) район, Придністровський СК підрайон, Чорнопотоцька СК ділянка.

Досліджена довжина 1031 м, амплітуда 8 м, площа 2718 м2, об’єм 2700 м3, висота входу біля 210 м. над рівнем моря. Посідає четверте місце за довжиною серед печер Чернівецької області.

Є найбільшим з відкритих і досліджених фрагментів Чорнопотоцької карстової системи, сформованої переважно під правобережним бортом схилу реліктової долини р. Чорний Потік. Знаходиться між селами Юрківці та Погорилівка. Карстова водоносна система закладена у гіпсовій товщі по субмеридіональному розлому. Має декілька входів, два з яких доступні для проникнення. Перший вхід – печера-понор «Чорнопотоцька», яка низьким (0,5 м) напівзатопленим лазом сполучається з основною магістральною галереєю. Приблизно через 500 м ця галерея 2-5 м завширшки та 0,3-1,5 м висотою, розкривається ще одним входом у вигляді провального колодязя глибиною 5-6 м (печера «Провальна»). Ще через 100 м униз за течією галерея стає непрохідною через пониження стелі до рівня водної поверхні.

По дну печери постійно протікає транзитний струмок, який утворюється злиттям принаймні двох потоків: один починається за 200 м вище по долині з днища понору, що поглинає води у верхів’ях р. Чорний Потік; другий – в декількох метрах південніше входу за рахунок поглинання поверхневого струмка. Приблизно через 0,6 км після того, як струмок зникає у непрохідній щілині, він з’являється на поверхні потужним карстовим джерелом, а далі, через 21 м, знову зникає під землею у печеру «Незабудка-Троїцька». Під час паводків система повністю затоплюється (за винятком декількох невисоких коминів). Основна галерея приймає ще декілька невеликих правобережних напівзаводнених галерей, що дренують вододільне плато на схід від долини.

У холодні зими водотік у п. Чорнопотоцькій періодично замерзає біля входу і закупорює понор. На стінах верхнього поверху внаслідок виносу з галереї теплого вологого повітря часто утворюється паморозь із снігових кристалів до 1,0-1,5 см. Відклади представлені доволі потужним піщано-глинисто-мулистим алювієм водотоку та окремими гіпсовими брилами.

Входи до печери з причин закладання входів у підніжжі крутих схилів нестабільні і можуть періодично обвалюватись. Наскрізь - від одного до другого входу, печера була пройдена в гідрокостюмах лише один раз чернівецькими спелеологами у 1990 р. (Б. Рідуш, Б. Маркович, С. Влад, О. Сінічкін, І. Соломійчук, М. Теутул.), коли й було складено її повний топографічний план та визначена загальна довжина.

Печерна система та її фрагменти вивчалась в різні роки спелеологами чернівецького СК “Троглодит”: 1973 р. – В. Коржик (дослідження і опис вхідних районів); 1981 р. - обстеження та опис (В. Андрейчук, Б. Рідуш); 1986 р. - топозйомка п. Чорнопотоцької (84 м.), п. Провальна (128 м.), (П. Купріч, О. Мельников, Т. Лекар, Я. Ладиженський,), 1990 р. - топозйомка та об’єднання печер Чорнопотоцької і Провальної, в єдину систему Чорнопотоцька (1031 м.), (П. Купріч, Б. Рідуш, Б. Маркович, С. Влад, О. Костенко, О. Гуськов, Р. Мельничук, В. Хандожко, О. Монич, О. Письменна, О. Сінічкін, І. Соломійчук, М. Теутул.). Печера має непогані перспективи нарощування довжини, проте це можливо лише при наявності гідрокостюмів та у надзвичайно посушливі сезони.

Входить до складу карстово-спелеологічного заказника загальнодержавного значення «Чорнопотоцький» (Указ Президента України №750/94 від 10.12.1994р.). Ініціатор і виконавець: В.П.Коржик. Охоронна зона – 49.0 га. Правий борт долини р. Чорний потік разом з печерою має цінність як складова майбутньої екомережі на терені краю.

До складу цієї спелео-карстової системи в межах заказника входять й інші відокремлені фрагменти - печери: «Воронка» (20 м), «Козячі ніжки» (18,5 м), «Грот бика» (11 м), «Незабудка-Троїцька» (350 м), «Селенітовий понор» (80 м), Погорилівська-1» (3,5 м). «Погорилівська-2» (4,2 м), «Погорилівська-3» (8 м), «Вухо».

Опікуном печери є Чернівецький СК «Троглодит».

Основні публікації:

1. Коржик В.П. Черновицкая область. // Геологические памятники природы Украины. – Киев: Наукова думка, 1985. – С.137-141.

2. Коржик В.П. Основные задачи охраны пещер западных областей Украинской ССР // Пещеры. - 1988. – Пермь. – С.115-117.

3. Коржик В.П. Спелеоресурсний потенціал України: постановка проблеми // В кн. “Туристські ресурси України”. – К., 1996. – С.36-49.

4. Коржик В. Буковина для всіх. Маршрутами екотуризму: Довідник-путівник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2002. – 122 с.

5. Рідуш Б., Купріч П. Печери Чернівецької області: Кадастр. – Чернівці: Прут, 2003. – 68 с.

6. Коржик В.П. Карст і печери Буковини. Проблеми моніторингу, охорони і використання. – Чернівці: Зелена Буковина, 2007. – 304 с.

7. Коржик В.П., Королюк В.І. Печери Буковини. Атлас-кадастр. – Чернівці: Зелена Буковина, 2007. – 154 с.  

УКРАЇНСЬКА СПЕЛЕОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ

Запрошує в свої ряди усіх, хто цікавиться підземними відкриттями і дослідженнями, романтикою підземних подорожей, кого турбує збереження уразливого світу природних печер і хто здатний оцінити переваги спільної діяльності і співпраці.

На сьогоднішній день в Україні досліджено та внесено в кадастр

2196 печер.

Членами УСА є 200 спелеологів, які представляють 43 клуби із

7-ти країн, з них 174 - спелеологи із України.

ДРУЗІ! НЕ ЗАБУДЬТЕ СВОЄЧАСНО ПОНОВИТИ СВОЄ ЧЛЕНСТВО В АСОЦІАЦІЇ НА 2019 РІК!


Вступити до УСА