Штучні підземні порожнини села Гринячка

[Куприч Павел]

Штольні поблизу села Гринячка, досліджувались спелеологами Чернівецького СК "Троглодит", у різні часи.
У 1980 році, була проведена топозйомка і поверхнева прив'язка 10-ти штолень, різної довжини. З того часу проводяться виїзди по дослідженню і картографуванню штолен.

[Куприч Павел]

В травні 2019 року, відбулось обстеження вапнякових штолень, в селі Гринячка. Зроблена топоприв'язка входів. Зроблена топозйомка, частково, штольні Холодна. Після обстеження штолен, Зміїна, Сонь, Р-10 та інших, ми зрозуміли що роботи по топозйомці тут багато.

[Куприч Павел]

31 липня 2020 року, було проведено перший топовихід системи Гринячка. Роботи розпочали в штольні Змііна. Учасники: Купріч Павло, Рідуш Богдан, Горбачова Ольга, Коржик Віталій. Зняли 200 метрів.

[Максимов]

Паша! Там работы до спокон веку.


https://molbuk.ua/chernovtsy_news/10979 ... -foto.html
У Гринячці знаходиться понад 10 природних печер та 15 печер штучного походження. "Коли люди добували вапно, то залишилися закинуті штольні, – зауважує Когутяк. – Ці печери також дуже мальовничі".

Вище села Гринячка розміщена печера "Попелюшка". Вона – одна з найбільших і найтаємничіших печер у світі і фактично поєднує Україну і Молдову. Колись печера була майже затоплена, а вхід до неї був непривабливий. Але спелеологи дісталися середини, бо вода зійшла. Тут знайшлися дивовижних розмірів та краси зали, незвичайні мінерали, походження яких швидше асоціюється з океанськими западинами. "Попелюшка", напевно, містить ще безліч таємниць. Її досліджують як українські, так і іноземні науковці.

– Оминути увагою печеру "Попелюшка" не можна, – каже Ярослав Когутяк. – Я сам в цьому році в складі великої групи відвідав ту печеру. Хоча для цього нам довелося перейти на територію Молдови, на жаль. Зараз ми працюємо над тим, щоб обладнати вхід в "Попелюшку" з нашого боку. Передати словами велич тієї печери неможливо. Це дуже грандіозний витвір природи. Ще не всі зали відкриті. Там постійно працюють науковці – і наші, і румунські, і угорські, й молдовські. Це об’єкт світової спадщини.

[Куприч Павел]

Паша! Там работы до спокон веку.

Ми це розуміємо, тому і розпочали картування. Цими вихідними, наступний виїзд.

[Куприч Павел]

2022 рік розпочали з виїзду в штучні порожнини Гринячки. Поїхало нас 11 чоловік, усі мали свої плани. Топозйомку робили троє, зняли 140 метрів.

[Куприч Павел]

16 січня, відбувся виїзд суто топозйомочний. Учасники: Купріч П., Рідуш Б. З'єднали райони Зміїнний і Сонь. 337 метрів поклали на карту, на сьогодні це найбільше за один вихід.

[Куприч Павел]

29 січня, відбувся ще один, третій за місяць виїзд в Гринячку. В планах тільки топозйомка. Учасники: Купріч П., Рідуш Б., Горбачова О., Фіщук Марина (перший раз). Працювали в районі Сонь, зняли 260 метрів. Загальна довжина 940 метрів.

[Куприч Павел]

13 лютого, 11 днів до війни, ми знову поїхали в Гринячку. Учасники: Купріч П., Рідуш Б., Горбачова О., Фіщук М., Рідуш О., Шавранський В., Влад С. Топозйомка печери Гринячка, район Сонь. Шурфування ґрунту. Загальна довжина 1140 метрів. Ось і перший кілометр.
Коли закінчиться війна, ми продовжимо проект.

[Куприч Павел]

25 квітня, відбувся черговий виїзд. Учасники: Купріч П., Рідуш Б., Фіщук М., Шавранський В., Бондар К. Топозйомка печери Гринячка, район Сонь. Шурфування ґрунту. Загальна довжина 1410 метрів.